середу, 26 квітня 2017 р.

http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/pic/12/88.jpg
Рябчик малий








Fritillaria meleagroides

        Латинська назва meleagroides вказує на зовнішню схожість цих рослин з 
рябчиком шаховим (Fritillaria meleagris). Хоча окремі особини рябчика малого можуть сягати значної висоти, в популяціях кількісно переважають рослини невеликого розміру, що відображено в українській видовій назві.


  Європейсько-західносибірський вид з диз`юнктивним (переривчатим) ареалом, який характеризується тим, що простір, який займає вид, розпадається на декілька відокремлених територій, настільки віддалених, що обмін насінням, спорами та рухомими організмами повністю неможливий.

  Поширення виду на Україні: Лiвобережний Лiсостеп, Правобережний Лiсостеп (Кiровоградська обл.) та Степ (Херсонська область), Закарпаття (сумнiвно),  Вид поширений у середній, та південній смузi Східної Європи, на пiвднi Західного Сибiру, Алтаї, у Середній  Азiї.

  Місця зростання луки, заплави рiчок. По балках поодиноко зустрічаються квіти, схожі на садові дзвоники, але з темно червоно-бурою квіткою та вусиками – це рябчик руський, а його родич рябчик малий трапляється на луках і має менші розміри.

    


     
 
 














Чисельність виду на Лівобережжі популяції досить великий, але поступово зменшуються, в інших районах України вид майже зник.

      Причини зміни чисельності, Рябчика малого, Антропогенний вплив (розорювання заплав, докорінне та поверхневе поліпшення лук, випасання худоби), зривання на букети, викопування цибулин.



Загальна характеристика.


Трав’яниста рослина 20-70 см заввишки цибулинний геофітефемероїдБульбоцибулина завширшки 1-2 см, яйцеподібно-куляста, біла з бурими оболонками. Стебло пряме, голе, гладке, вкрите 3-8 спірально розташованими листками. Вони вузьколінійні, жолобчасті, загострені, біля оснонапівстеблеосяжні, завдовжки 5-15 см, завширшки 2-7 мм.
Квітки 25-35 мм завдовжки, похилені, дзвоникуваті, зазвичай поодинокі. Зовнішні листочки оцвітини довгасті або довгасто-еліптичні, внутрішні — довгастообернено-яйцеподібні. Зовні вони брудно-пурпурові, іноді здаються майже чорними, всередині — жовтуваті з темними плямами, що утворюють невиразний шаховий малюнок. Плід — довгаста коробочка з гострою верхівкою і трьома тупими гранями, до 2,5 см завдовжки і 1,5 см завширшки.









Цвітіння відбувається у квітні-травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням та вегетативно відокремленням дочірніх цибулинок.
Рослина світлолюбна, помірно вологолюбна, віддає перевагу плодючим суглинкам, в тому числі і солонцюватим, також може рости на піщаних ґрунтах. Типовими екотопами цього виду є вологі луки у заплавах річок, рідше — степові поди і річкові тераси.







Запилюється мухами і бджолами. Дозріле насіння вивільняється з плодів при поривах вітру, які розгойдують коробочки, далі насіння розповсюджується потоками води і повітря

       Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в БЗ «Асканія-Нова», Луганському ПЗ, НПП «Святі Гори», ряді заказників та пам’яток природи загальнодержавного та місцевого значення. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природнозаповідні території в місцях зростання виду. Заборонено збирання рослин, розорювання річкових заплав, надмірний випас худоби, викошування лук у першій половині літа.

       На території села Михайлівки є місце масового зростання рослин цього виду, Рябчик малий. Воно знаходиться в заплавах річки Заплавка.













На при кінці квітня на початку травня, коли вода, що розливалася по луках, заходить в береги річки, з’являються поодинокі квіти, схожі на маленькі фіолетові дзвоники. Через день – два на цьому місці виростає щільним покривалом із красивих, з тоненькою ніжкою на якій висить похилена квітка.





       












Календар спостережень

В рамках акції «Первоцвіти Дніпропетровщини» вже понад 5 років юними натуралістами, Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, проводиться операція по вивченню і збереженню популяцій першоцвітів, занесених до Червоної книги України – Рябчика малого. Операція має на меті проведення досліджень за динамікою популяцій, ареалом поширення, проведення фенологічних спостережень, інтродукції рослин з метою розширення ареалу і, звичайно ж , охорону.

У період з 2012 по 2016 роках учнями Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів були проведені фенологічні спостереження за ранньовесняними квітучими рослинами (первоцвітами), конкретно за Рябчиком малим (Fritillaria meleagroides).
Фенологічні спостереження проводились впродовж всього вегетаційного періоду по можливості через 1-2 дні.













У ході фенологічних спостережень відзначалися початок вегетації, бутонізація, цвітіння, плодоношення, утворення насіння, відмирання (кінець вегетації).

1.           Вегетативна фаза.  Фаза охоплює період від сходів до появи насіння (до дорослого стана). Початком вегетації вважається поява сходів, що в ході росту змінюються, перетворюються в ювенільні рослини, надалі поступово приймають вигляд дорослої рослини.

2.   Бутонізація. Ця   фенофаза  означає   для   одних  рослин  початок генеративного   періоду   життя,   а   для   інших,   у   яких   зачатки   квіток сформувалися при закладенні бруньок до зимового покою,  — це період переходу від відносного покою зачатків генеративних органів до їхнього росту і розвитку. Рослини з заздалегідь сформованими суцвіттями в бруньках відносяться до ранньовесняних видів, а ті, що не мають їх – до літніх і пізньолітніх.















3.   Цвітіння. Початком цвітіння в  більшості рослин варто  вважати розкриття   першої   квітки,   масове   цвітіння   наступає   тоді,   коли   більше половини бутонів перетворюється в квітки, кінець цвітіння – коли на рослині залишаються одиничні квітки.
   












4.  Плодоношення. Початком плодоношення вважається опадання вінця (якщо він є) і набрякання зав’язі.

5.   Дозрівання   насіння. Дозрівання   плодів,   як   і   зав’язування   їх, відбувається не відразу,  а поступово,  тому на тій самій рослині можна помітити і зелені плоди і вже дозрілі. Час, коли більше половини плодів на рослинах приймає відповідне забарвлення, а насіння і плоди починають відокремлюватися в масовій кількості від материнської особини, прийнято вважати початком дозрівання.

6. Закінчення вегетації. Коли рослина закінчила плодоношення і плоди обсипалися, вона починає поступово підсихати. У однорічників відбувається повне відмирання всіх надземних і підземних органів. У трав’янистих багаторічників підземні частини зберігаються, а надземні в одних відмирають цілком (тоді бруньки поновлення розташовуються на підземних частинах), в інших же на зиму зберігаються деякі пагони, а іноді і листя (зимньозелені гемікриптофіти і хамефіти; у цих рослин бруньки поновлення розташовані в землі або на паростках невисоко над землею).

В ході спостереження за розвитком Рябчика малого, юні натуралісти склали календар фенологічних фаз первоцвітів,  за останні три роки, поміщений в таблиці.


Таблиця № 1. Календар фенологічних фаз Рябчика малого
в заплавах річки Заплавка

№ п/п

Назва фази
Дата
2014 рік
2015 рік
2016 рік

1.

Початок вегетації

11.04

17.04

13.04

2.

Бутонізація

22.04-26.04

28.04-30.04

16.04-21.04

3.

Цвітіння

27.04-03.05

01.05-08.05

23.04-03.05

4.

Плодоношення

04.05

10.05

04.05

5.
Дозрівання насіння.
Дозрівання плодів.

04.05-06.05

10.05-12.05

04.05-07.05

6.

Закінчення вегетації.

08.05

16.05

17.05

Одним з основних факторів у розвитку рослини і зміні фенофаз є температурний. Тепло прискорює розвиток рослини, а холод у більшості випадків гальмує його. Кожний вид рослини потребує певної амплітуди температур. Мірилом кількості тепла, отриманого рослиною за визначений проміжок часу, є сума позитивних температур за вегетацію або за окремі фази.

Юнати звернули увагу, що поява рослин і їх фази розвитку відмінні кожен рік і прийшли висновку, що на це впливає температура  навколишнього середовища. Тому учні останні три роки, а конкретно 2014, 2015 і 2016 рік ще й вели заміри температури, яка великим чином впливала на строки розвитку рослини. Всі дані спостереження учні занесли до таблиці.

Таблиця № 2. Календар фенологічних фаз Рябчика малого
і температурного режиму в 2014 та 2015 роках

№ п/п

Назва фази
Дата і температура
2014 рік
t0C
2015 рік
t0C
2016 рік
t0С

1.

Початок вегетації

11.04

170С

17.04

100С

13.04

50С

2.

Бутонізація

22.04-26.04

170С

28.04-30.04

90С

16.04-21.04

80С

3.

Цвітіння

27.04-03.05

200С

01.05-08.05

100С

23.04-03.05

90С

4.

Плодоношення

04.05

210С

10.05

100С

04.05

100С

5.
Дозрівання насіння.
Дозрівання плодів.

04.05-06.05

230С

10.05-12.05

120С

04.05-07.05

100С

6.
Закінчення вегетації.

08.05

230С

16.05

100С

17.05

130С


За даними таблиці видно, що в 2014 році всі фази розвитку рослини проходили майже на неділю раніше, з цього можна зробити висновок, що температурний режим має велике значення в розвитку первоцвітів. В 2015 рік був холоднішим, тому вегетаційний період розвитку Рябчика малого був пізніше і довше. Теперішній 2016 рік ще холоднішій за 2015 рік, але рослини почали раніше вегетацію ніж 2015 році. Треба зауважити, що в цьому році було більше води в річці Заплавка, тому і в заплава річки стояла залитою водою і майже через день ішли рясні дощі, тобто вологість в даному році була занадто висока.

Учні також проводили підрахунок числа рослин, що ростуть на квадратний метр. Для цього вони виготовляли рамку 1м на 1м, кидали її в різних місцях скупчення квітів і вели підрахунок рослин в межах цієї рамки. Результати теж були різними, як на території, де велися спостереження, так і в різні роки, коли велися спостереження за  первоцвітами.












Згідно підрахунку в 2015 році щільності рослин була більшою ніж у 2014 році, незважаючи на погодні умови. Так в минулому 2015 році на один квадратний метр припадало в середньому 20-50 штук, а в позаминулому 2014 році вона складала 15-30 штук на 1м2. В цьому 2016 році на один квадратний метр в середньому росло14-22 рослини


     Таблиця № 2. Кількость рослин на 1м2 в 2014 та 2015 роках

п/п

Рік
К-ть рослин на 1м2
(в середньому)
t0C
(в середньому)
1.
2014 рік
22
200С
2.
2015 рік
35
100С
3.
2016 рік
17
90С


Графік № 1. Кількість рослин на 1м2 в 2014, 2015 і 2016 роках

             



Згідно цих спостережень треба відзначити, що ареал популяції Рябчика малого розширюється, на даній території. Все це відбувається за рахунок зміни людиною напрямку руху води по заплавам річки Заплавка.

За даними підрахунками видно, кількість рослин в 2016 році була найнижчою, хоч ареал і розширився. Дивлячись на температурний режим та вологість клімату, під час вегетації, можна зробити висновок, що Рябчик малий краще розвивається при температурах 17-200С і вологому грунті.













Робота по даній операції включає проведення просвітницьких та практичних заходів. Юннати випускають листівки, інформаційні бюлетені, проводять бесіди з учнями школи та з мешканцями села про шкоду від випасання худоби в ранньовесняний період в місцях квітування першоцвітів. При навчальному закладі діє екологічна агітбригада «Пролісок». Під час виступу в 2015 році перед мешканцями села Гнатівка, що входить до складу Михайлівської сільської ради, нам повідомили про наявність рослин виду Рябчик малий і на їх території.















В цьому році ми обстежили ці території і справді виявили там невеличкий ареал рослин цього виду. На цій місцевості немає ніяких річок, але старожили говорять, що раніше тут були дуже близько до поверхні грунтові води і місцевість була заболоченою та коли побудували канал Дніпро-Донбас землі повисихали залишилися тільки декілька незначних водойм, що утворюються весною, але в літку вони висихають. Ми вважаємо, що за рахунок цих незначних водойм туту може рости і розвиватися Рябчик малий. Ареал цієї рослини не великий і квіти в основному поодинокі інколи зустрічається по 2-3 квітки на 1м2.



























На слідуючий рік юнати Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів продовжать досліджувати вказану територію і беруть її під свій контроль для вивчення і охорони цієї рослин.




Немає коментарів:

Дописати коментар